UA
  • English
  • Türkçe
  • русский язык
  • українська
  • Deutsch
  • العربية
  • Français
  • 中文 (Zhōngwén), 汉语, 漢語
  • español, castellano
  • فارسی
  • побач

    Шанлиурфа

    Уявіть, що вас телепортували на 12000 років назад і ви спостерігали весь прогрес людства крок за кроком. Уявіть десятки релігій, культур, цивілізацій, про які ви дізнаєтесь, та досвід, який ви здобудете. Якщо ви перебуваєте в Шанлиурфі це стає можливим, навіть якщо у вас немає машини часу.

    Невідомо, на скільки років простягається історія людства в Шанлиурфі. Тому що все, що ми знаємо і вивчаємо, змінюється разом з новим відкриттям і простягається ще в давніші часи. Згідно з легендами, історія Шанлиурфи починається зі спуском Адама та Єви на землю. Адам та Єва, які посадили на рівнині Харран пшеничне зерно, яке вони привезли з собою із Раю, вперше тут зайнялися землеробством, а отже і заснували цивілізацію.

    Будучи містом перших, найстаріших і найважливіших, Шанлиурфа на кожному кроці змушує вас ставити під сумнів, переосмислювати і знову вивчати все те, що ви знаєте. Якщо ви хочете побачити найдавніші монументальні релігійні споруди у світі, старі статуї, найстарішу мозаїку, дізнатися історію першого університету та відкриття, що поширилися звідси по всьому світу, здійснити подорож по своєму внутрішньому світі в містичній атмосфері міста, яке для багатьох релігій є священним, ви неодмінно повинні побачити місто Шанлиурфа.

    Гьобеклітепе

    Відкриття Гьобеклітепе, найдавнішої монументальної релігійної споруди у світі, повністю змінило знання про наших доісторичних предків, мисливців-збирачів. Ми знали їх як групу людей, які жили в дуже примітивних і невеликих громадах, мігрували з місця на місце та залишалися на одному й тому ж місці, поки мали можливість полювати на тварин та збирати рослини. Але Гьобеклітепе, датований 9600 р. до н. е., виявив те, що вони не були такими примітивними, як ми думали. Вони змогли створити громадську організацію, об’єднатися з певними переконаннями / цілями, і в період, коли не було шахт, сільського господарства, техніки та письма, вони змогли встановити стовпи Гьобеклітепе у формі літери T, які були неймовірно оброблені та важили 15 тон, і зробили їх культовим центром зустрічі громади.

    В Гьобеклітепе знаходяться декілька споруд, які не є жилими приміщеннями, а служать лише для ритуальних цілей. Ці споруди, шестеро з яких були розкопані до сьогоднішнього дня, піднімаються на Т-подібних колонах у висоту до 6 метрів і за формою схожі між собою. Розглядаючи інші споруди, які ще не розкопані, але були ідентифіковані, приходить на думку, що цей регіон був релігійним центром епохи неоліту. У цьому відношенні його можна розглядати не лише як найстаріший у світі, але і як найбільший релігійний центр свого віку.

    Оскільки в той час не було металевих інструментів, вважається, що всі колони, що входять до складу цих конструкцій, були виготовлені за допомогою твердого кременю (сілекс), а фігури та зображення тварин, деякі з яких є тривимірними, були виритовані. Це найдавніші статуї у світі і, отже, найстаріші художні вироби людства.

    Гьобеклітепе, включений до списку світової культурної спадщини в 2018 році, та став 18-м об’єктом Світової культурної спадщини ЮНЕСКО в Туреччині. Гьобеклітепе чекає на вас, щоб ви могли дізнатись більше про неймовірно цікаве минуле з 12000-літньою історією, та відчули силу віри.

    Археологічний музей Шанлиурфа

    Музейний комплекс Шанлиурфа – найбільший музейний комплекс Туреччини. Комплекс включає археологічний музей Шанлиурфа, музей мозаїки Халеплібахче, Археопарк, Римський хамам та Маєток Сакипа. Завдяки потужним рятувальними розкопками, які велися з 1960-х років в зв’язку зі створеними дамбами на Євфраті, археологічний музей Шанлиурфа з точки зору музейних експонатів є одним з найбільш багатих музеїв Туреччини. У музеї ви можете годинами розглядати зали, оформлені в хронологічній концепції, починаючи з доісторичних часів та до наших днів. Окрім численних археологічних артефактів, знайдених у Шанлиурфі та її околицях, в цьому музеї експонується Статуя Людини Шанлиурфи, яка вважається найстарішою в світі реалістичною статуєю (93008700 рр. до н. е.) та копія храму D Гьобеклітепе. Також Невалі-Чорі було перенесено до цього музею, оскільки це є культова територія. Музей мозаїки Халеплібахче, розташований поруч з археологічним музеєм Шанлиурфа, славиться чудовими мозаїками сцени полювання із зображеннями амазонок, імена яких часто згадуються в міфології, та мозаїкою Орфея.

    Озеро Халіль ур-Рахман (Баликлигьоль)

    Безсумнівно, одним із найцікавіших місць Шанлиурфи є озеро Халіль ур-Рахман, також відоме як Баликлигьоль. У комплексі Баликлигьоль розташовані озера Халіль-ур Рахман та Айн Зеліха, канали, що з'єднують ці два озера, історичні мечеті та медресе. Баликлигьоль – це найпрохолодніша, найзеленіша та найбільш повноводна територія Шанлиурфи. Тут панує містична і духовна атмосфера. Риба в озері Халіль-ур Рахман вважається священною, люди поважають її і не вживають у їжу. Тому що згідно з легендами, оскільки жорстокий правитель Немруд вбивав своїх синів мечем, матір пророка Ібрагіма таємно народила його в печері поблизу нинішнього озера. Згодом пророка Ібрагіма годували і ростили іноді його мати, а іноді газелі. Пізніше пророк Ібрагім, який почав розказувати людям про свою віру в єдиного бога, вступив у жорстку боротьбу з прихильниками Немруда та ідолів. В результаті знищення всіх ідолів в храмі Немруд хотів спалити пророка Ібрагіма в якості покарання, розвівши величезне вогнище. Але як тільки пророк Ібрагім падає на вогонь, на місці вогнища з’являється прозоре озеро. Палаюча деревина перетворилася на рибу. Сьогодні ми називаємо це озеро Баликлигьоль (в перекладі з турецької – рибне озеро), а риба в ньому – це риба, яка, як вважається, перетворилася із палаючої деревини.

    Коли Зеліха, донька Немруда, висловила свою віру в пророка Ібрагіма, Немруд і її кинув в вогонь. З цієї причини невеликий ставок, що знаходиться поруч з озером Баликлигьоль, в народі називають Айн-Зеліха.

    Фортеця Шанлиурфа височіє з усією своєю величністю на південь від комплексу Баликлигьоль.

    Фортеця Шанлиурфа

    Існує думка, що фортеця Шанлиурфа була побудована на руїнах неолітичного поселення, яке датується 10000 р. до н. е. Найдавніші письмові згадки про фортецю належать 11 століттю. Вважається, що фортеця була побудована в період Аббасидів у 812-814 рр. н. е.

    Король Едеси, Ману 9, наказав побудувати дві монументальні колони в коринфському стилі, та встановити їх на вершині замку між 240-242 рр. н. е. Також в народі існує думка, що ці дві колони являються ногами катапульти, про які йде мова в легенді про пророка Ібрагіма. Висота колон становить 17,25 метра, а на східній колоні є напис ассирійською мовою. Напис свідчить: «Я АФТУХА, син військового командира БАРШАМАША (син Гюнеша). Ця колона та статуя встановлені мною на честь доньки наслідника МАНУ, дружини короля МАНУ, моєї дружини та моєї благодійниці, королеви Салмет».

    Коли ви піднімаєтеся на вершину фортеці, на вас чекає чудовий краєвид на Баликлигьоль, музейний комплекс Шанлиурфа та старе місто Шанлиурфи На західних околицях фортеці розташовані скельні гробниці, більшість з яких датовані Едесським королівством та римським періодом.

    Некрополь Кизилкоюн

    Ці печери, які жителі Шанлиурфи донедавна використовували як жилі приміщення, вибудовані вздовж схилу пагорба Тилфиндир на схід від музейного комплексу Шанлиурфа. Для того, щоб віднайтити стародавню архітектурну фактуру міста, будинки в регіоні Кизилкоюн, де проводилися роботи були зруйновані, а знайдений місцевий некрополь Едеси було розкопано. На схилі пагорба, на який схиляються зруйновані будинки, що колись використовувались як підвали та погреби, було знайдено 72 скельні могили. Скельні поховальні камери були побудовані для самої людини, його дружини, дітей та спадкоємців.

    Некрополь Кизилкоюн, який був оголошений археологічною заповідною зоною у 2012 році, дуже багатий з точки зору розмірів могил та прикрас. На цій місцевості було знайдено зразки рельєфних, орнаментованих саркофагів та скульптурних гробниць, що належать до язичницького та ранньохристиянського періодів. Підлоги деяких з цих могил покриті мозаїкою. Ці мозаїки були віднесені до Римського, Ошроенського (Едеського) королівства та Візантійських періодів. В одній із скельних гробниць було знайдено 2 римські статуї та 1 вапняковий саркофаг. Існує думка, що розташовані праворуч і ліворуч від головної могили, статуї висотою 1,85 см відносяться до 3-4 століття н.е. та є римськими скульптурами солдат, які, можливо, були побудовані для захисту могил. Після вивчення наукової документації саркофаги та скульптури були переміщені на нове місце – в музей Шанлиурфа.

    Античне місто Согматар

    Багато релігійних зразків можна побачити в історичних поселеннях в Шанлиурфі. Одним з них є Согматар, який має важливе значення для християнства, іудаїзму та язичництва. Согматар – надзвичайно містичне місце з його десятками скельних гробниць, печерою Погнон, таємним місцем поклоніння, курганом, центральним "Священним пагорбом" та залишками будівель на прилеглих пагорбах.

    Існує думка, що культовий центр Согматар був побудований у 2 столітті нашої ери з метою проведення поклоніння богам Сонця, Місяця, Зірки та Планети. Храм під відкритим небом, що представляє головного бога цієї релігії, Маре-Лахе (Володаря богів), тобто Священний Пагорб являється центром поселення Согматар. На пагорбі знаходиться фортеця Согматар.

    Раніше вважалося, що 7 кругових залишків споруд на пагорбах навколо Священного пагорба представляють богів Сонця, Місяця, Сатурна, Юпітера, Марса, Венери та Меркурія, але подальші дослідження виявили, що це були могильні пам'ятники та святині. Існує думка, що язичники з Согматару, які піднімалися на Священний Пагорб, повертали до цих храмів і здійснювали ритуали поклоніння.

    Що робить Соматар унікальним, так це ассирійські писемності, висічені на скельній поверхні на вершині Священного Пагорба, а не на надгробках, постаментах постатей або дверях артефактів, як зазвичай було. На цих надписах описуються монументальні колони та вівтарі, які деякі важливі люди спорудили на цьому пагорбі в честь Марелахе. На північному схилі Священного Пагорба біля вершини розташовані в скелі висічені два божественні рельєфи у формі людини. Той, що справа, – це чоловіча фігура висотою 1,10 метра. Ця стояча фігура, одягнена у сукню, що опускається до колін, та має на потилиці зображення устриці, що символізує сонце.

    Архітектурні рештки в селі Бююк Сенем Мигар, яке розташоване в 11 км на північ від Согматару, та будинки, висічені в скелях, як в Каппадокії, свідчать про те, що регіон був важливим центром у ранньохристиянський період.

    В регіоні також вважають, що саме тут пророк Муса займався землеробством, і одну з криниць в селищі пробурили чудодійні прихильники Муси.

    Мечеть Фирфирли (Церква Дванадцяти Апостолів, Церква Святих Апостолів)

    Будівля, яка була виконана з обрізаного каменю за зразком базиліки з трьома нефами і була побудована як Церква Дванадцяти Апостолів, в народі називалася "Церква Фирфирли" через флюгер на колодязі, що розташовувався біля цієї будівлі в Османський період. На західному фасаді та кутових вежах споруди можна побачити дуже гарне оздоблення камінням. Одним із вражаючих аспектів споруди є напівколони та прикраси на зовнішній кам'яній стіні.

    За даними джерел, «Святий хрест», який має велике значення з точки зору християнства і знаходиться в монастирі Варак в регіоні провінції Ван, був привезений до Шанлиурфи в 1092 році і поміщений у цю церкву. Будівля була відреставрована в 1956 році і використовувалася як мечеть. Сьогодні вона служить мечеттю Іяд бін Ганем.

    Мечеть Селахаттіна Ейюбі (церква св. Йоханнеса Продромоса Аддай)

    Вважається, що церква, яку також називали собором, оскільки це була найбільша церква в регіоні, була побудована на початку 19 століття на руїнах церкви св. Іоанна Хрестителя, збудованої єпископом Нона в 457 році. Після довгого простою вона була відновлена у 1993 році та відкрита як мечеть. Вхід до мечеті знаходиться у західному напрямку, і останнє місце для громади було зроблено за допомогою нартексу (вхідної частини) попередньої церкви. Місце для моління освітлюється великими вікнами. По краях вікон на споруді розташовані напівколони церкви та драконові рельєфи, переплутані між собою. Оскільки було відомо, що раніше на цьому місці була побудована мечеть Селахаддіном Ейюбі, після того, як руїни будівлі були відреставровані та перетворені на мечеть, її назвали його іменем.

    Церква Режі (Церква Святого Петра та Павла)

    Побудована на честь двох апостолів Христа, будівля була відбудована в 1861 році на руїнах церкви VI століття. Церква активно використовувалася, поки ассирійці не іммігрували до Алеппо. Будівля деякий час використовувалася адміністрацією Текеля як тютюнова фабрика, а потім як сховище для винограду. В народі церкву назвали "Церквою Режі" через французький еквівалент слова текель – Regie (Режі). Письмові надгробки, вилучені з церкви, були відправлені до музею Шанлиурфа. Вона була відновлена муніципалітетом Шанлиурфи в 1992 році і функціонувала як культурний центр.

    Дейр Якуб (монастир Якова)

    Дейр-і Якуб (монастир Якова), також відомий в народі як "Престол Немруда" або "Млин джина", знаходиться в 10 км від центру міста, на південних горах. В народі вважається, що це місце – літня резиденція жорстокого царя Немруда, з яким воював пророк Ібрагім. На північно-західній стороні монастиря є напис. Перший його рядок написаний давньогрецькою мовою, другий - пальмірською ассирійською. Скоріше за все, напис відноситься до кінця II століття або початку III століття. За підрахунками, монастир був побудований саме в ці дати.

    Мечеть Улу-Джамі та криниця Ісуса

    Мечеть, яка не має напису, а, отже, не можливо було отримати чітких відомостей про період її будівництва, була побудована на території, де знаходяться руїни старої церкви під назвою "Червона церква". Досі можна побачити стіни внутрішнього двору, колони, капітелі та дзвіницю старої будівлі. Такий вид будівництва — опорна конструкція з чотирнадцятьма загостреними арками зі склепіннями, що виходять на передній двір - був вперше здійснений в Анатолії в мечеті Улу-Джамі, в Шанлиурфі.

    У харимській частині мечеті знаходиться криниця. За даними деяких джерел, Король Едеси (Шанлиурфа) Абгар V був першим християнським королем. Згідно з легендою, Ісус після того, як вмив обличчя, доторкнувся до простягнутої йому хустинки, і на ній з’явилася копія його обличчя. Ханнан взяв хустинку і повернувся зі звісткою про те, що Ісус благословив Шанлиурфу. Абгар V позбавився від прокази завдяки цій хустинці.